Вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.08.2021 р. у справі №679/977/21.
Нагадаємо, що Законом «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон №1358), передбачено виплату грошової допомоги застрахованим особам з Державного бюджету України, у зв’язку із введенням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.
Виплату можуть отримати наймані працівники госпсуб’єктів у зв’язку із втратою частини заробітної плати, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році, починаючи з лютого, обмежувальних протиепідемічних заходів та ФОПи у зв’язку із втратою частини доходу, економічна діяльність яких тимчасово зупинена на вказаний період.
Застраховані особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги, передбаченої цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону №1358 у разі виявлення недостовірних відомостей, наданих застрахованою особою, на підставі яких було виплачено допомогу, що впливають на право застрахованої особи на її одержання, сума допомоги підлягає поверненню.
Не повернуті добровільно суми підлягають стягненню на підставі рішення про відшкодування допомоги, яке видається ПФУ та є виконавчим документом.
Важливо! Подати документи на отримання виплати можна було й онлайн через портал "Дія", де міститься така інформація.
З 19 квітня ФОПи та наймані працівники, діяльність яких була призупинена на час перебування області в «червоній» зоні, могли подати заявку на отримання одноразової матеріальної допомоги з держбюджету в розмірі 8 тисяч гривень. Зробити це можна на порталі або в застосунку "Дія" (зараз послуга доступна на порталі та на пристроях Android у Play Market, очікуємо публікації для Apple у App Store).
Послуга доступна протягом 2021 року, в тому числі для тих, хто отримував матеріальну допомогу минулого року.
Увага! Портал "Дія" наголошує, що допомогу не потрібно повертати державі або платити з неї податки. Також не потрібно хвилюватися щодо перевірок вашого підприємства. Підприємець не може звільнити співробітника, який отримав допомогу. Більше того, ми нікому не передаємо інформацію про отримувачів допомоги.
Заявка формується та подається в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг "Портал Дія", у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу "Дія" (Дія).
Процедура не складна: списки на виплату допомоги формуються Мінцифри на підставі поданих заяв після перевірки інформації та надаються Пенсійному фонду, який, своєю чергою, надсилає Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів, але не пізніше 25.12.2021 р.
Тож, з однієї сторони, за всю інформацію, яку подає заявник (працівник чи ФОП), відповідає він сам. А з другої – Мінцифри та ПФУ перевіряють подану інформацію. Але іноді і цю перевірку проходять ті, хто права на допомогу не має.
Що порушив працівник для отримання карантинної допомоги?
Фізособа працювала у роботодавця, який підпадав під КВЕДи для виплати державної карантинної допомоги – йдеться про музейного працівника (читайте тут). Він подає заявку через портал «Дія» та при цьому отримує заробітну плату. В даному випадку не має значення й те, чи отримав він її вчасно, чи із запізненням – адже, для тимчасового зупинення діяльності (роботи) внаслідок запровадження у 2021 році обмежувальних протиепідемічних заходів видається наказ/розпорядження по підприємству. І з ним ознайомлюються всі працівники.
Хоча такий наказ працівник не має пред’являти для отримання допомоги, все ж йому достеменно відомо, що жодного зупинення діяльності та втрати ним частини заробітку не відбулось.
Тобто, допомогу людина отримала незаконно. Що ж, здавалось би нічого страшного, ну поверне допомогу, максимум – сплатить штраф (і то не точно).
Але ПФУ після перерахування допомоги отримало інформацію про те, що працівник, який отримав карантинну допомогу, насправді, мав заробітну плату, і звернувся до правоохоронних органів. І тут вже всім стало не до жартів!
Що вчинили правоохоронці?
Правоохоронці, які дізналися про це порушення, занурилися у кримінальне законодавство.
Адже відповідно до ч. 3 ст. 190 ККУ шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Тобто, сума сама по собі невелика. Але вона була отримана за допомогою порталу «Дія», тобто, незаконні операції проводилися із використанням комп’ютеру та Інтернету.
Враховуючи оголошений Урядом курс на діджиталізацію країни, в нас таких операцій скоро буде дуже багато. І, виходить, ми всі знаходимося під загрозою кримінальної відповідальності. Ну, звісно, якщо буде доведено, що ми вчинили шахрайство.
В цьому ж випадку правоохоронці вирішили, що шахрайство було. Така особа умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, шляхом обману та незаконного здійснення операції в Єдиному державному веб-порталі електронних послуг за допомогою електронно-обчислювальної техніки, заволодів бюджетними коштами в сумі 8000 грн, про що зазначено в обвинувальному акті.
Таким чином, працівник вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 190 ККУ. Дані діяння відповідно до ст. 12 ККУ відносяться до тяжких злочинів.
Вирок чи угода про визнання вини?
В коментованій справі працівник, розуміючи, що йому загрожує реальний термін (від 3 до 8 років), вирішив домовитися. Ним була укладена угода про визнання винуватості, суть якої – визнання працівником своєї вини у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 ККУ.
Згідно з вказаною угодою, працівник повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) під час досудового розслідування та зобов'язався беззастережно визнати звинувачення в обсязі підозри в судовому засіданні.
Які наслідки очікують таку особу?
За вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання працівнику музею за ч. 3 ст. 190 ККУ у виді 3 років позбавлення волі. Але – на підставі ст. 75 ККУ звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Тобто, працівника не посадили за грати. Згідно з ст. 76 ККУ, на нього покладаються такі обов'язки:
- Періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- Повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Якщо протягом цього одного року особа не вчинить злочинних (кримінально-каральних) дій, то по закінченню року судимість автоматично погашається та особа вважається такою, що не судима.
Чи можна сказати «легко відбувся»?
Як бачимо працівник не лише повернув допомогу, а й опинився під кримінальною відповідальністю.
При тому, що у багатьох виникне питання, а чи мало тут місце шахрайство (тобто, свідомий обман) в принципі – адже, право отримати державну допомогу рекламувалося дуже широко, а рівень знання законів та розуміння умов отримання допомоги не у всіх працівників є високим. До того ж, ПФУ мав перевіряти подану працівником інформацію як раз для того, щоб переконатися, що він має право на допомогу.
Проте, працівник та його адвокат прийняли своє рішення та уклали угоду з правоохоронцями. Тому ми не зможемо, на жаль, дізнатись думку апеляційної чи касаційної інстанції щодо данлї справи. Проте, тим, хто таки отримав карантинну допомогу аналогічним способом, є про що подумати.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
